Історія
ПЕРШИЙ ДИТЯЧИЙ САДОК В СЕЛИЩІ РУДНО ОРГАНІЗОВАНИЙ В 1924 р.
Працювали "дитячі садки" кожного року аж до ІІ світової війни. Садок організовувався на літній період (від травня до вересня) і розміщувався в читальні "Просвіти". Вела садок вчителька, яка закінчила вчительський семінар Сестер Василіанок. Переважно це були вчительки-українки, які успішно закінчили вчительський семінар, але були без посади, бо поляки їх не допускали до роботи. Вчителька не мала державної зарплатні, мізерну частку їй оплачувала "Просвіта"(з добровільних пожертв батьків). Завжди вчителями у садку були культурні, високоосвічені, інтелігентні пані, яких і донині з вдячністю згадують місцеві жителі. На жаль, неможливо їх перерахувати по-іменно, бо в цей час було поширене звертання "пані учителька", "прошу учительки", на ім'я та по-батькові ніхто не звертався. Є тільки згадка про останню вчительку дитячого садка (випуск 1939 року) - це була Галя Каратницька (згодом вона виїхала до Америки).
В садочку того часу була лише одна група(різновікова). Найчастіше була така організація життєдіяльності: в час літніх канікул старші братики чи сестрички приводили меншеньких в садочок, самі зацікавлювалися і залишалися там на весь день.
Режим роботи був такий: о 9.00 діти приходили в садок, займалися, гралися. О 13.00 йшли додому обідати та відпочивати. З 15.00 і до 19.00 діти повертались з дому ще раз, щоб гуляти та займатися. Садок працював з шестиденним режимом, вихідні - неділя та релігійні свята.
Вчителька мала певну систему роботи. День починався з молитви "Отче наш", "Богородице Діво" та співу пісні "О Маріє, мати Божа, зглянься ти над нами". Після цього розпочиналися заняття. Переважно вивчали вірші, загадки, народні прикмети; читали казки та оповідання з дитячого журналу "Дзвіночок" . Великого значення надавалось патріотичному вихованню та вихованню у дітей національної свідомості. Проводилось також навчання дітей співу та рахунку. Для ознайомлення з природою слугували екскурсії в ліс, на річку, в поле. Заняття з зображувальної діяльності не проводились, бо лише окремі батьки могли придбати матеріал до занять. Тому малювали діти лише "патичком по землі" та ліпили "коржики з болота". На перервах діти грали в рухливі та народні ігри, водили хороводи. Також вчителька надавала дітям час для самостійних ігор за бажанням. В цей час вона слідкувала за дітьми і "вела свої записи" . Разом з дітьми вчителька брала активну участь у святкуванні релігійних свят, в проведенні народних розваг, концертів. Щороку в травні силами дитячого садка в читальні проводилось Свято Матері. В кінці серпня завжди проводився "Дитячий попис". Це своєрідний концерт, в якому діти показували все, чого навчилися за літо. На "Дитячий попис" йшло дивитися все селище, маленька читальня не могла вмістити всіх бажаючих, тому ці концерти часто проводили на полі. Для цього влаштовувалася спеціальна сцена(деревяний поміст), оздоблена декораціями..... Записано зі спогадів місцевих жителів: Я. Кулик, І.Кулик, Ю.Олинець, З.Кучер
ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №180 створено на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 30 вересня 1988 року.Офіційне відкриття закладу було 1 листопада 1988 року. Засновником закладу є Львівська міська рада, уповноважений орган - управління освіти Львівської міської ради, яке делегує повноваження управління відділу освіти Залізничного району УО ДГП Львівської міської ради, згідно з рішенням виконавчого комітету щодо розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради.
1 листопада 2013 року - нам виповнилося 25 років!
