Сторінку веде музичний керівник

  Педагогічне кредо:

"Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнати світ, виховує дітей". 

                                                                 (Д. Кабалевський)

Спрямувати її вплив на розвиток естетичних почуттів, розумових, фізичних,

трудових здібностей дитини, дбати про музичний розвиток дітей,

удосконалювати дитячі музичні здібності - ось головне завдання музичного

керівника.

У кожній віковій групі щотижня проводиться по два музичних занять, щодня –

індивідуальна  робота  з  дітьми.  Працює  вокально – танцювальний  гурток

« Веселі  нотки ».  Систематично  проводяться  музичні  розваги,   а   також

різноманітні концерти, театралізовані дійства, дитячі свята.

і

Якщо цікаво - зайдіть в Youtube - літературно-музична композиція "Садок

вишневий коло хати" , і продовження свята ,старша група 

Напевно,  більшість з   батьків  хоч  раз  чули  у своєму  житті про унікальний вплив

музики на розвиток дитини. Та, попри це, у більшості батьків наших вихованців  усе одно  виникають  запитання:  «Чи  варто  навчати  дитину  музики?  Навіщо  їй це?»

У  той  самий  час  батьки  зовсім  не  вагаються  у  виборі,  коли  мова йдеться про

навчання їхньої дитини математики, мов або інших наук. Пригадайте, як  розвивали своїх дітей у  минулому –  серед  нших  дисциплін  обов’язковою  була  музика, бо в комплексі з нею все решту давалось дитині  набагато  легше.  Батьки,усвідомте, що музика  дуже  сильно  впливає  на  всебічний  розвиток дітей.  Далі  запропоновано  

поради батькам щодо покращення музичного розвитку дитини.

Поради

·        Слухайте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіо записі, відеозаписі

·        Пильнуйте, щоб дитина брала участь по можливості у всіх святах, розвагах, що             проводять у дошкільному закладі

·        Співайте разом із дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні).

·        Імітуйте голоси героїв під час читання з дитиною казок, озвучуйте їхній спів.

·        Музикуйте з дитиною, використовуючи по можливості або справжні, або і

    грашкові  музичні інструменти.

·        Підтримуйте дитячу ініціативу у танцювальних рухах.

·        Влаштовуйте вдома імпровізовані танцювальні виступи (покращений варіант –

    у  власноруч виготовлених костюмах).

·        Підтримуйте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в

    музичне  заняття, концерт, театр тощо).

·        Готуйте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят,             приходу гостів).

·        Частіше відвідуйте разом професійний театр (доступний дітям – ляльковий, або           вистави для дітей, дитячі музичні опери, балети), обмінюйтеся враженням.

·        Підтримуйте дитячу розмову, коли вона ділиться своїми музично-естетичними               враженнями.

Батьки,  пам’ятайте  що,  приділяючи  свій  вільний  час  дитині,  ви  не  тільки

розвиваєте ї ї,  але  й  більш  пригортаєте  до себе в широкому розумінні цього

слова,  виховуєте   особистість,   яка   в   майбутньому  буде  відчувати  любов,

доброту і повагу до ближніх і до вас в тому числі.

                                                                             Успіху!

Відомо, що українці – музично обдарована нація. Від самого народження наші

діти   накопичують   музичний   досвід.   Допомогти  їм  у  цьому можемо ми –

дорослі,    розучуючи      традиційні забавлянки       – невеличкі   за   обсягом

музично – поетичні  ритмізовані  твори.    Нижче   пропонуємо  вам  деякі    з

найвідоміших.  Виспівуються  вони  на  1-2-3  звуках.  Не біда, якщо не знаєте 

вірної  мелодії  –  придумайте  свою.  Головне  –  більше  співайте  з    дітьми.

          Вийди – вийди, сонечко,

         На дідове полечко,

         на бабине зіллячко,

         на наше подвір’ячко.

         На весняні квіточки,

         На маленькі діточки.

        Там вони граються,

                           Тебе дожидаються.

  Іди, іди, дощику,

  Зварю тобі борщику,

  Поставлю у кутику,

  На терновім прутику.

  Хлюп, хлюп, хлюп! 

      Печу, печу хлібчик

     Беруть у долоні дитячу голівку і, злегка її перекидуючи з руки на руку,                роздільно проказують:

    Печу, печу хлібчик
    Дітям на обідчик.
    Меншому - меньший,
    Більшому - більший.

    Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:

                              Шусть у піч!
                              Сажай - виймай,
                              Їжу, ріжу
                              Я, куштую -
                              Гам!

                        Куй, куй, чобіток

                   Постукують по ступні дитини...

                 Куй, куй, чобіток,
                 Подай молоток,
                 Не подаси молотка -
                 Не підкую чобітка.
                Молоток золотенький,
                            Чобіток дорогенький.
                            Ш-ш-ш.

              Перебирають пальчики:

          Наш хлопчик (дівчинка)

          Оцей пальчик - наш дідусь,
          Оцей пальчик - баба,
          Оцей пальчик - наш татусь,
          Оцей пальчик - мама,
          Оцей пальчик – хлопчик (дівчинка) наш(а),
                            А зовуть його(її)....!

                            Пальчику

                            Пальчику, пальчику,
                            Де ти бував?
                            Пальчику, пальчику,
                            Що ти чував?
                          - З меньшеньким братом
                            Я кашу варив,
                            Із безіменним
                            Я кашу поїв,
                            Із середульшим 
                            У лісі гуляв,
                            А із найбільшим
                            Пісню співав.